Війна роз’єднала наше училище навпіл – половина учнів та педпрацівників опинилась на окупованій території, половина – на підконтрольній Україні. Це змусило нас переформатуватись, але не зупинитись…
Із 417 здобувачів освіти переважна більшість виконали навчальний мінімум і атестовані з предметів. Учні трьох груп, які випускаються у І півріччі, готуються до захисту дипломних робіт. Здається, усе, як і в довоєнний час. Але за цією
статистикою – неймовірні зусилля наших педагогів, учнів та їхніх батьків. Попри перебої зі світлом та інтернетом, шалений тиск на тих, хто залишився на окупованій території, освітній процес здійснювався у дистанційному режимі.
Проводились уроки та виховні заходи, виконувались завдання ,хоч інтернет багатьом приходилось «ловити» у різних місцях, навіть на даху. А на звільнених територіях зв’язок нашим учням «роздавали» бійці ЗСУ, наголошуючи, що навчання – це внесок у перемогу.
Також педагоги відвідували різноманітні вебінари та тренінги з підвищення кваліфікації, бо війна дає ще більшу мотивацію до професійного розвитку.