Не забудемо

     Після повномасштабного вторгнення росії, ці тренди можна помітити у соцмережах. Десятки якщо не сотні користувачів тіктоку та інстаграму, які досі публікували контент російською, зараз перейшли на українську. З’явився навіть спеціальний хештег “язабула”.

     Чи доєднається до його ідеї у післявоєнний час південь України? Дуже хочеться у це вірити, адже від нас, від нашого усвідомлення й розуміння того, що саме мова – великий національний чинник принципового значення, залежить і європейське майбутнє нашої Батьківщини.

     Українська мова ‒ це унікальне явище і кожен українець має якомога частіше запитувати себе: а як так сталося, що цю мову забирали від її творця і народу? І тоді, осмисливши всю її велич і її феномен, свідомі громадяни усе частіше говоритимуть #язабула , бо мова зараз має стати позиціє людини, яка красномовно свідчитиме про те, на якому боці вона ментально знаходиться.

      Тож з Міжнародним днем рідної мови, українці! Любімо її, захищаймо її, пишаймося нею! СЛАВА УКРАЇНІ! СЛАВА ЗСУ!

     Ловіть щемливе освідчення у любові до рідної мови учнів груп ККД-21 і ККД- 19.

               НАСТЯ, Нова Каховка:
Я перейшла на українську , бо мені бридко від мови цих катів.

                АНЯ, Каховський р-н
Я свідомо перейшла на українську, адже мені соромно і гидко спілкуватися мовою вбивць.

                ВІКТОРІЯ, Чаплинський р-н
Удома, у приватних переписках – виключно українська. Але я живу в окупації, тому говорити рідною мовою на вулиці небезпечно. Випадки розправи за це з мешканцями мого села вже були.

                КІРА, м. Берислав
З початком війни для мене ця мова кривава. Крапка.

                 ВІОЛЕТА, Нова Каховка
Мова ґвалтівників, убивць, мародерів, мова рабів – не моя мова.

%d bloggers like this: