Захист дипломів (ДКА)– фінальний акорд навчання. Це зазвичай хвилююча і урочиста подія, адже для учнів – це іспит на зрілість, а для викладачів – можливість побачити результати власної праці. Як правило, захист проходить спокійно, адже у учнів було принаймні 3-4 місяці для підготовки робіт, консультацій з викладачем, виправлення помилок та усунення недоліків.
Неприємний сюрприз у цьому році нам піднесли шестеро учнів групи ЕА-14 на чолі зі своїм майстром виробничого навчання, дипломні роботи яких не відповідали навчальним планам і змісту виробничої практики,про що свідчить доповідна записка викладача. При розгляді ситуації виявилось, що учні обрали теми дипломних робіт за рекомендацією свого майстра В.І. Павлівського, який з незрозумілих причин ускладнив учням роботу, адже від них вимагалось зробити складні розрахунки, яких вони ніколи не робили. При цьому , зі слів учнів, майстер їм допомагав, надавши методичку Луганського політехнічного коледжу. Виникає логічне запитання: навіщо Віталій Іванович втрутився у підготовку дипломних робіт, безоплатно узявши на себе зайву чужу роботу? Адже відповідальність за якість дипломних робіт несе викладач спецпредметів, а не майстер. Допомога учням з підготовкою дипломних робіт – це прямий обов’язок викладача, йому держава оплачує 30 годин консультацій. Більше того, майстер так опікувався обраними учнями, що деякі роботи сам за них приносив викладачеві на перевірку.
Можна було б повірити в альтруїзм майстра , якби не факти, що свідчать про жагу подружжя Павлівських до легких грошей. Під час перевірки навчально-виробничої діяльності училища правоохоронними органами, було виявлено, що донька Павлівських була фіктивно працевлаштована в училище, і з вересня 2012 року по грудень 2014 року Н.В. Павлівська як інспектор з охорони праці вписувала її в журнали інструктажів та отримувала за неї зарплату.
Сам Віталій Іванович, отримуючи доплату за електрогосподарство, не спішив закочувати рукава та забезпечувати безперебійну роботу електроустаткування та електроприладів в гуртожитку та навчальному та побутовому корпусах. До того ж, майстер допускав випадки порушення трудової дисципліни.
І якщо поведінку Павлівських у цьому конфлікті з дипломними роботами ще якось можна пояснити: щоб уникнути відповідальності та дискредитувати директора, який вимагає працювати чесно і виконувати свої посадові обов’язки, руками батьків розгорнули наклепницьку кампанію. Можливо, це свого роду помста нинішньому керівництву за нереалізовані владні амбіції майстра: у 2010 році претендував на посаду директора училища, у 2014 – заступника з навчально-виробничої роботи, а потім розраховував на посаду старшого майстра. Але кар’єрного зростання не відбулось.
Поведінка ж батьків «постраждалих» учнів, м’яко кажучи, адміністрацію здивувала – замість того, щоб визнати факт порушення вимог до підготовки дипломних робіт, вони почали «шукати справедливості» в усіх можливих інстанціях. При цьому звинуватили весь колектив в корупції, збиткуванні над «бідними дітьми» тощо. (До речі, факти, викладені у скаргах, під час перевірки міською та обласною прокуратурами не підтвердились). Цікаво, що за декілька тижнів до конфлікту мама одного з «ображених» учнів дякувала колективу за чуйне ставлення до її сина і вихованця. Не зрозуміло, коли вона була щирою, і як колектив міг так швидко зіпсуватись?
Загалом, цього літа наше училище обливали брудом з різних джерел, у тому числі і в місцевих інтернет – виданнях. Зрозуміло, що деякі ЗМІ такого формату заради підвищення рейтингів не нехтують плітками. Але все ж хочеться нагадати журналістам, що інформацію, яку ви публікуєте, бажано перевіряти, адже можна понести відповідальність за наклеп. І перед тим, як просити від керівника закладу будь-яких пояснень, не зайвим було б представитися і пред’явити посвідчення.
А між тим минулий навчальний рік для нас був багатим на радісні події,які могли б бути темами журналістських репортажів. Новопризначений директор І.В.Сердюк почав активно утілювати стратегію розвитку навчального закладу: на базі майстерень запрацювали виробничі цехи з надання послуг населенню, завдяки чому з’явились кошти на зміцнення навчально-матеріальної бази. Ми ремонтуємо кабінети та майстерні, оснащуємо їх сучасною технікою, інструментами, незважаючи на те, що профтехосвіта нині переживає не найкращі часи. І усі ці зусилля – заради того, щоб наші учні отримували найкращу професійну підготовку.
Безумовно, наш педагогічний колектив зробив свої висновки з цієї неприємної історії.
По-перше, дії майстра Павлівського переважною більшістю педагогів визнані такими, що не відповідають морально-етичному кодексу педагога . Так, у цієї людини золоті руки та світла голова, але бракує людяності та порядності.
По-друге, викладачеві спецдисциплін, яка несвоєчасно повідомила директора про порушення у підготовці дипломних робіт, оголошена догана.
По-третє, учні повинні будуть надавати дипломні роботи на перевірку та рецензування викладачеві не пізніше ніж за 2 тижні до захисту, а на підпис заступнику директора з навчально-виробничої роботи – не пізніше ніж за 10 днів.
По-четверте, присутність батьків на першій загальній консультації з дипломного проектування буде обов’язковою.
По-п’яте, уся інформація про надходження коштів на спеціальний рахунок ( у тому числі і благодійна допомога) та витрати буде розміщена на сайті училища у розділі «Публічна інформація».
І наостанок хочеться подякувати батькам, які зчинили цю бурю у склянці води. Адже вони на власному прикладі підтвердили, що в ПТУ № 14 дипломами не торгують, а вимагають від дітей реальних знань. І ті учні, які не хитрують, працюють самостійно, ходять на консультації, – завжди успішно захищаються, без «нервових зривів» і «пошуків справедливості» .
- Усіх, хто хоче неупереджено розібратись у цій історії, запрошуємо ознайомитись зі сканкопіями документів, що підтверджують викладені факти.
