Громадська організація «Нарконон» вже більше 15 років працює з людьми, що потрапили у наркотичну чи алкогольну залежність, допомагає їм впоратись із проблемами та адаптуватись у суспільстві. Враховуючи нинішню ситуацію, є загроза, що молодь може знімати стрес та напругу шляхом вживання наркотичних та алкогольних засобів.
Саме задля попередження виникнення наркотичної чи алкогольної залежності ми пропонуємо вам лекцію діючого військового ЗСУ Валерія Маркуса.
Як було анонсовано, 21 квітня в училищі відбувся День відкритих дверей у форматі онлайн. На захід завітало близько 30 гостей, які ознайомились з історією і досягненнями училища, з педагогічним колективом, з умовами вступу і навчання. Також отримали відповіді на запитання:
– яким буде формат навчання у новому навчальному році;
– які документи потрібні для зарахування;
– чи можна повторно вступити до училища на іншу професію;
– чи можуть подавати документи на навчання вступники з інших регіонів;
– як можна перевестись в наше училище з іншого професійного (професійно-технічного) навчального закладу;
– чи є вікові обмеження для вступників.
Наступний день відкритих дверей відбудеться 19 травня.Слідкуйте за нашими новинами.
Приходьте і ставте свої питання.
Переходьте за посиланням і заповнюйте анкету для вступу!
Нова Каховка, Іванівка, Генічеськ, Скадовськ, Олешки. У цьому багатокутнику знаходиться приблизно дві сотні учнів та працівників мого навчального закладу. Мій біль, мої сподівання, безсонні ночі.
Окупована територія. Тринадцять місяців знущань, промивання мізків, терору, зневаги до всього українського. Країна з ідеологією царизму- ленінізму- сталінізму- (право) рашкославія, де одне вбивало інше, де третина сиділа по в’язницях, а інша третина охороняла та строчила доноси – принесла нам свій “новий порядок”, правила, звички.
Щомісяця ми публікуємо історії наших учнів (рубрика “Навчання під звуки війни”). Репортажі з перших вуст. Без сліз це читати неможливо, але це – дійсність: і в’язниці, і побиття, розбиті домівки, смерті рідних та близьких, пограбування, допити, погрози мобілізаціїї до армії росії, примусове вивезення до Анапи.
Із 415 учнів нашого училища тільки семеро погодилися навчатися за російськими програмами. Решта продовжують набувати знання та отримують атестати про середню освіту і дипломи України. Навіть якщо доля їх закинула з батьками до Петербурга, Підмосков’я, Кемерова, Чити, Криму, вони чекають визволення, мріють повернутися додому.
Про всі порушення проти дітей, освітянської діяльності я повідомив слідчим при місії ООН, які розслідують злочини, пов’язані з порушенням прав дітей. І в томах справ про злочини путіна проти дітей є кілька сторінок про учнів нашого закладу. Адже зло має бути покарано.
Надаю розголосу про випадки насильства щодо дітей через європейські та українські ЗМІ. Світ повинен це знати та відреагувати.
Захоплююсь і мужністю своїх колег, тих, хто знайшов у собі сили цілодобово підтримувати, навчати та не переривати ланцюжок зв’язку учнів з Україною. Низький їм уклін!
Орки принесли до Нової Каховки розруху, занепад, скруту. Показали, що не можуть налагодити життя людей, освіту, медицину. Перед очима порожні вулиці та поодинокі комунальники, які прибирають сліди рашистських обстрілів. Лише 15 % містян залишилися і існують у межах трикутника “квартира – пенсія – ринок”.
Кілька фактів про наболіле, про мову. Власні спостереження за останні півроку. Сидячи у підвалі у “визволителів”, довелося спілкуватися з бурятами. З’ясувалося, що жоден з них не знає бурятської, але по 10 разів на день із захопленням слухають пісні радянських часів. Найулюбленіша – “И ленин такой молодой, и юный октябрь впереди”. Висновок очевидний. Вони втратили самоідентичність і пишаються, що стали “советским народом”. Наступне спостереження з Грузії – Тбілісі. Грузини, молодші 35 років, не говорять російською, володіють тільки грузинською та англійською.
Для мене зараз російська – це мова примітивного шансону, зеків та вбивць. Думаю, що мої батьки (мати – росіянка з Петербурга – вільно володіла українською) мене б зрозуміли. І не потрібно вигадувати виправдань: знати рідну мову українець зобов’язаний! Хочеш спілкуватися “орківською”? Будь ласка, там, де дозволяє закон або совість.
Всі розуміємо, що вже не буде “як до війни”. Сподіваюсь, що і зміни на краще будуть у професійній освіті. На цю думку наштовхнули слова новопризначеного міністра освіти України О.Лісового про те, що 50% випускників шкіл пройдуть професійне навчання, отримають реальні професійні знання та вміння. Чекаємо… Чекаємо змін у державних програмах, фінансуванні.
А поки вчимося під звуки війни.
Директор ДНЗ «ПТУ № 14 м. Нова Каховка» Ігор СЕРДЮК
P.S. На фото Пам’ятник Захисникам України, встановлений біля училища.
НАВЧАННЯ ПІД ЗВУКИ ВІЙНИ ( РЕПОРТАЖ ПОДІЙ З ПЕРШИХ ВУСТ) /продовження/
РУСЛАН , ІІ курс (професія « Кухар»), Чаплинський р-н.
Повідомлення викладачеві:
«Вибачте, що пропав на трохи, але у мене новий телефон, старий забрали орки разом із паспортом, бо знайшли у мене вірші про ЗСУ.
Погрожували вбити та казали, що у кращому випадку заарештують і посадять на 15 років, але, дякуючи Богу, відпустили, наказавши не те що не писати, а навіть думати про нашу армію і Україну. Тепер так і називають мене «молодий Шевченко»
Але ж як приємно – знають нашого Кобзаря!
НАТАЛКА, ІІ курс (професія «Кухар. Кондитер»). Бериславський р-н, с. Високе
Повідомлення класному керівникові:
«Вибачте, що не відправляла роботи, були деякі проблеми з проживанням. Батьки перевезли нас у більш безпечне місце, бо Львове обстрілюють постійно. Але ми (нас троє – двоє братиків і я) живемо у малесенькій кухоньці розом з бабусею і її подругою. Братам зробили ліжко з тюків, а я на сплю розкладачці. Телефон один на трьох. Тому ще раз перепрошую, що будуть затримки з уроками і не завжди можу бути на зв’язку»
ВІОЛЕТА, ІІ курс (професія «Кухар. Кондитер»), м. Нова Каховка
Повідомлення класному керівникові:
«Це сталося вранці, о 07:15, батьки вже поїхали на роботу, я була одна, у такий час ще спала, коли почула звуки, які мене насторожили. Я дуже злякалась, але відразу зрозуміла, що це солдати. Двоє, звичайно ж, озброєних, уже були біля будинку: вони перелізли через ворота.
Я вийшла швидко, щоб не вибили двері чи вікно. Один із них сказав: “Ой, девушка, не пугайтесь, это мы”, – і попросив документи. Я дала їм паспорт. Він уважно його роздивився і перепитав скільки мені років.
Коли я їх «проводжала» з двору через хвіртку, то мій собака почав на них кидатися. Я зрозуміла, що ці двоє залізли до двору, а ще двоє ще були за двором – чекали. Один із них сказав: “В следующий раз собачку нужно на колышек”. А я подумала: «А що, буде “слєдующий” раз?»
У мене тремтіло усе тіло, не лише душа…
НАСТЯ, І курс ( «професія «Кухар. Кондитер» – після 11 класу) , м. Херсон
Добрий вечір, вибачте, будь ласка, кілька днів взагалі не була в місті, їздила у своє село, щоб взяти хоч якісь зимові речі, та все трапилось не так, як гадалося: просиділа там три дні у підвалі, тому що було дуже-дуже страшно.
Але вже наздоганяю втрачене, вибачте, будь ласка.
Діти війни… Їм дуже складно, але попри усі труднощі, попри усі несприятливі обставини вони захищають свій фронт, а викладачі фокусують свою увагу не лише на навчальних успіхах, а й на підтримці і нормалізації психічного стану здобувачів освіти.
Громадська організація «Нарконон» вже більше 15 років працює з людьми, що потрапили у наркотичну чи алкогольну залежність, допомагає їм впоратись із проблемами та адаптуватись у суспільстві. Враховуючи нинішню ситуацію, є загроза, що молодь може знімати стрес та напругу шляхом вживання наркотичних та алкогольних засобів.
