Бібліотекарем Філіпенко Оксаною Сергіївною 18 лютого 2016 року був проведений виховний захід під назвою «Ми будемо довго пам’ятати і вам забути не дамо». Цей захід відбувся в рамках обласної патріотичної акції «Герої ХХІ століття». Учасниками заходу були учні двох груп з професії « Кухар» та першокурсники – верстатники широкого профілю. Бібліотекар поставила перед собою мету стимулювати в учнів інтерес до історії України, розвивати почуття відповідальності за долю своєї держави, виховувати почуття патріотизму, національної гідності. Захід присвячений 2-ій річниці Революції Гідності та вшануванню пам’яті Героїв Небесної Сотні. На початку бесіди Оксана Сергіївна розповіла про буремні події, які відбувалися на Майдані, показала портрети героїв Небесної Сотні, акцентувала увагу на подіях в зоні АТО.
З глибокою зацікавленістю слухали учні спогади учасниці подій у Афганістані Колеснік Альбіни Миколаївни. Ця тендітна жінка сповнена любові до людей. Вона і сьогодні присвячує своє життя служінні людям , понині працює фармацевтом. За плечима має дуже страшні спогади про давні, але ще болючі часи, часи, проведені в краю війни і крові – Афганістані. У 1983 р. протягом місяця оформила документи, підписала договір на 2 роки, і так потрапила в чужу країну смертей та горя. З нею було ще 15 молодих жінок. Під час перебування пережила спалах тифу та малярії, перехворіла гепатитом. Але хворіти не було коли, тому що кожен день до них привозили 15-16 хлопців, які дійсно побували у «м’ясорубці». Інколи це було лише тільце, без рук і ніг. 18 обпалених тіл в день, з яких залишились від людини лише очі та долоні. Але перед очима ще досі стоять труни для «Чорного тюльпана». І хвала Господу за цих мужніх жінок, які були для них і матерями, і сестрами. Солдати – майже діти, їм було лише по 18-19 років. Діти, які подорослішали за перший тиждень знаходження в цьому страшному місці. Сиві голови, відірвані кінцівки, скалічена нервова система – це те, що отримали у спадщину хлопці з цієї безглуздої війни. Але завдяки жінкам, яких вони між собою називали « іконами», вони мали підтримку, добре слово, обійми матері. І всі чоловіки, які пройшли Афганістан, називають Альбіну Миколаївну своєю матір’ю. Також вона розповідала учням про побут цієї країни. Їх дуже здивувала інформація про те, що в Афганістані на 10 чоловік припадає 1 книга. Зошитів взагалі немає. Вона пояснила юнацтву, що кожен повинен мати свій Оазис, наповнений любов’ю та добрим ставленням один до одного. Після її виступу в учнів виникли питання, на які вона вичерпно відповіла. Бібліотекар Філіпенко Оксана Сергіївна презентувала книгу відомого письменника, сценариста і журналіста Андрія Кокотюхи «Вогняна зима».
Музичну прикрасу вніс ще один гість Філіпенко Юрій Дмитрович. Він звернув увагу на те , що історія повторюється. І як тільки молоде покоління забуває про жахи війни, тут же вона приходить знов. За мир потрібно боротись. Подарував пісню в супроводі гітари про афганського хлопця під назвою «Пробач, що я не добіг». По закінченні заходу, коли гості отримали подарунки і квіти, вся аудиторія дружно заспівала пісню «Хай завжди буде сонце…», яка є Гімном миру і злагоди.