Чорнобиль – то для нас на все життя:
І проникати, і палити душу,
Той час над пам’ять, ніби чорний стяг
Звис, попелом графітовим притрушений.
І ми тепер – вже обраний народ
(Зоря Полин біблейська – то вже наша!),
Збентежені про генетичний код,
Про першими гірку відпиту чашу…
Дійшли нарешті до порозумінь,
Ніби впустили промінь до підвалу,
Де видко стало гидь – ту рабську лінь,
Що цей народ знедолений приспала.
Бібліотекарем училища Філіпенко О.С . в кабінеті-музеї розгорнуто тематичну книжкову виставку під назвою «Чорнобиль… Скорбота пам’яті людської», присвячену Дню вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Виставка триватиме два тижні, тому учні усіх груп зможуть ознайомитися із запропонованим матеріалом.
Аварія, що сталася в квітні 1986 року на четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції, стала однією з найбільших катастроф в історії людства. 14 грудня 1986 року на Чорнобильській АЕС було завершено спорудження захисного саркофага над зруйнованим четвертим енергоблоком.
Цього дня в Україні відзначається «День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС». Це визначено Указом Президента України № 945/2006 від 10 листопада 2006 року.
За роки, що минули, ми всі пройшли складний шлях усвідомлення і переосмислення того величезного комплексу проблем, який пов’язаний з використанням високих і, нерідко, небезпечних технологій. Незмінним залишається лише одне – найглибша повага до людей, які закрили собою світ від атомного лиха, що вирвалося зі зруйнованого четвертого блоку ЧАЕС. Їхній подвиг неможливо переоцінити – як не можна переоцінити значення того, що вони зробили. Їхній героїзм, патріотизм і професійна майстерність перевірені часом.
Ми не маємо права забувати про самопожертву ліквідаторів аварії на ЧАЕС, які пройшли через усі кола ядерного пекла. Багато з цих людей не дожили до теперішніх днів, задля збереження життя і здоров’я майбутніх поколінь.