ПАМ’ЯТЬ СЕРЦЯ, ПАМ’ЯТЬ СИВИНИ, ПАМ’ЯТЬ ТИМ, ХТО НЕ ПРИЙШОВ З ВІЙНИ

«Я найбільше люблю, як в Засуллі

Навесні розквітає бузок,

Ніби синій димок кучерявий,

Ніби пишний весільний вінок.

Я не знаю, чи страшно вмирати,

 Коли цвіт такий буйний в гаю,

 Тільки знаю: вмирали солдати

 В сорок третім за землю мою»

Сьогодні, коли Україна потопає в сльозах від горя, з болем у серці говоримо: «Ми не тільки не хочемо війни, а просимо Бога зробити так, щоб вона нарешті закінчилася. Ми віримо в це!» Сьогодні десятки тисяч наших синів, братів, чоловіків, коханих – патріотів нашої держави знаходяться на передовій, захищаючи неньку Україну. Незримий історичний та енергетичний зв’язок існує між солдатами Другої Світової війни і Героями Майдану, воїнами-захисниками українського Донбасу. Всі вони без винятку полягли за Україну, полягли за наше майбутнє, полягли за всіх нас. У травні ми вшановуємо пам’ять тих, хто поліг на полі бою, спалених, знищених, закатованих, але не скорених.

9 травня – воістину всенародне свято, завжди урочисте і хвилююче. У цей день ми віддаємо данину глибокої поваги героїзму і самовідданості захисників Вітчизни. Велика Перемога залишається для нас по-справжньому великим і життєстверджуючим святом, символом мужності, величі і сили духу нашого народу, безсмертного подвигу воїнів і трудівників тилу. 

Ми дякуємо всім ветеранам війни та тим, хто вніс свій особистий внесок у справу захисту Батьківщини.

Для ознайомлення з літературою про Другу світову війну бібліотекарем Філіпенко Оксаною Сергіївною було підготовлено  книжково-ілюстраційну виставку «Пам’ять серця, пам’ять сивини, пам’ять тим, хто не прийшов з війни, присвячену Дню пам’яті і примирення та Дню Перемоги у Другій світовій війні. На уроці історії України учням була запропонована цікава підбірка з даної тематики, завдяки якій учні мали можливість глибше вивчити історію війни , відчути всі переживання, прочитати спогади очевидців і згадати історію своєї родини, своїх дідів-прадідів.

Було звернено увагу перш за все на цінність людського життя, негативні наслідки будь-якої війни, оскільки вона є руйнівною силою, після якої залишається попелище з вдовами, сиротами, невтішними матерями і каліцтвом.

Гарною традицією стало проведення оглядів літератури в кабінеті-музеї історії України для того, щоб якомога більше дітей були долучені до літературного надбання та історичної спадщини.

  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
Вы можете оставить комментарий, или ссылку на Ваш сайт.

Оставить комментарий