У похмурі листопадові дні вся Україна і цивілізований світ вшановують пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років.

Страшною плямою чорніє голод 1932-33 років на демографічній карті України, втрат від цього не можливо повернути – ні матеріальних, ні тим більше людських. Вбивали цілий народ.

Сьогодні ми мусимо озирнутися назад, згадати про кожного, кого тогочасний режим змусив страждати і гинути страшною смертю, не дав розквітнути новим паросткам життя. Бо питання існування українців як нації знову постало так само гостро. І ворог знову той самий. І у нас немає варіантів.

Вистоїмо! Виживемо! ПЕРЕМОЖЕМО!!!