Тобі, Україно, мій мужній народе,
Складаю я пісню святої свободи.
Усі мої сили і душу широку
Й життя я віддам до останнього кроку,
Аби ти щаслива була, Україно,
Моя Батьківщино!
Враховуючи неспокійний стан, в якому знаходиться наша держава, училище поставило перед собою мету приділяти особливу увагу патріотичному вихованню. Національно-патріотичне виховання включає в собі перш за все розвиток особистості з глибокими почуттями і розуміння історичного моменту, яка може змінити майбутнє України, буде відчувати причетність і відповідальність за все, що відбувається в країні, відчувати вдячність тим, хто віддав за неї життя. Уся виховна система закладу спрямована на формування активної громадянської позицію учня щодо єдиної, цілісної держави та захисту її кордонів, повагу, толерантність до інших народів, віру в краще майбутнє України.
13.12.2017 року в училищі відбулася зустріч, присвячена воїнам, які захищають незалежність нашої держави, волонтерам, капеланам, які, незважаючи на ризик, допомагають солдатам, підтримуючи їхній бойовий дух. Захід підготували бібліотекар училища Філіпенко О.С. На зустріч був запрошений учасник АТО Левченко Сергій, який служив у 59 бригаді, був у складі 11 добровольчого батальйону «Київська Русь» та волонтер Обелець Олександр. Вони мужні, сміливі, хоробрі, захищають неньку Україну не шкодуючи власного життя. Сергій розповідав про бійців, що зі зброєю в руках захищають крихкий східний кордон України, волонтерів, на плечах яких тримається наша армія.
Учням розповіли, що з березня 2014 року наша країна знаходиться в стані неоголошеної війни. Багато страждань випало на долю нашого народу за цей час, але він проявив свій незламний дух. Сьогодні на Сході України йдуть військові дії, точаться криваві бої. Там вирішується доля і майбутнє України. Сили АТО намагаються протистояти терористам. На полі битви – захисники, воїни.
Учні групи ЕА-16 засипали гостей питаннями. Було цікаво все, починаючи із солдатського побуту, озброєння, і закінчуючи боями. Дізналися про те, як бійці проводять своє дозвілля. Гості щиро ділилися своїми відчуттями, які вони переживали під час отримання вісточки з дому, малюнка та здобного пряника до свята. Говорили ледь стримуючи сльози . Бесіда була, як кажуть, від серця до серця. Було видно, що спогади радощів не несуть. Мова все ж таки йдеться про війну. Гості закликали молодь перш за все зрозуміти, що сьогодні нам треба гартуватися , бути мужніми, зберегти Україну – зберегти себе. Зустріч в прямому сенсі закінчилася на «мінорній нотці». Ще один гість, це викладач НКАТК Філіпенко Ю.Д., виконав пісню про війну, яка була спогадом солдата. В кожній нотці бриніло: «Війна – це завжди смерть та розруха».
Організатори і гості заходу прагнули донести учням, що Україна – мирна держава, українці – толерантні, ввічливі люди, які з повагою ставляться до кожної нації і мови. Ми – єдина Україна! Ми впевнені,що перемога буде за нами. Єдина Україна – іншого шляху у нас немає.
